Руслан Олександрович Ревенко
Руслан Олександрович Ревенко народився 1 квітня 1985 року в місті Ладижин Вінницької області. У 2002 році закінчив середню школу, згодом здобув фах техніка-механіка у Ладижинському коледжі Вінницького державного аграрного університету. Переїхавши у 2010 році до села Малютянка, тривалий час працював у ТОВ «Вентс» в місті Боярка, де зарекомендував себе відповідальним і сумлінним працівником. Пізніше разом із родиною оселився у селищі Глеваха.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Руслан Олександрович без вагань став до лав Захисників України.
24 лютого 2022 року був прийнятий на військову службу, де проявив себе як надійний побратим та вірний товариш.
За сумлінну службу державі нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а також нагрудними знаками «За сумлінну службу» та «Ветеран війни – учасник бойових дій».
Руслан по-справжньому цінував життя, мріяв про донечку, захоплювався музикою та понад усе любив родину.
20 січня 2026 року у Синельниківському районі Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання серце хороброго Воїна зупинилося назавжди. Це болісна втрата для всієї громади і ще одне нагадування про ціну, яку Україна платить за право бути вільною.
У невимовному горі залишилися дружина, син, рідні та близькі.
Поховали Героя 31 січня 2026 року на кладовищі в селі Малютянка Боярської міської громади Фастівського району Київської області.
Світла пам’ять про Руслана Ревенка назавжди закарбована в історії Глеваської громади та в серцях людей.
Нам залишається зберігати цю пам’ять як глибокий моральний обов’язок — не дозволити забуттю торкнутися імен тих, хто став на захист нашої держави.
