Ігор Валентинович Кудрицький
Ігор Валентинович Кудрицький народився 11 липня 1978 року в селищі Глеваха. Тут закінчив місцеву школу. У подальшому здобув вищу юридичну освіту, обравши своїм фахом адвокатську діяльність..
Він був людиною великої внутрішньої сили, життєвої енергії та оптимізму. Завжди знаходив вихід навіть із найскладніших обставин, умів підтримати, порадити та об’єднати навколо себе людей.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор Валентинович став на захист рідної Глеваської громади. Брав активну участь в організації та координації роботи блокпостів у селищі Глеваха, забезпечуючи безпеку жителів у найтривожніший період.
Як молодший сержант одного з підрозділів територіальної оборони Ігор виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Захищав Бахмут, брав участь у боях поблизу Кліщіївки та Великої Новосілки на Донеччині.
З 2023 року став співкерівником проєкту FOREFRONT DENTAL — мобільної стоматології для військовослужбовців. Завдяки цій ініціативі українські захисники отримували необхідну медичну допомогу безпосередньо у прифронтових районах Донеччини, Запорізької та Херсонської областей. Мобільні бригади працювали у Дружківці, Краматорську, Слов’янську, поблизу Кринок та в багатьох інших населених пунктах, де підтримка військових була особливо необхідною.
Ігор Валентинович щиро любив життя та до останньої миті мужньо боровся за нього. На жаль, попри зусилля медиків, врятувати Захисника не вдалося.
4 червня 2026 року серце Героя зупинилось.
5 червня Глеваська громада провела в останню земну дорогу мужнього Героя Ігоря Валентиновича Кудрицького. Живим коридором шани жителі громади віддали останню данину поваги людині, яка без вагань стала на захист України та рідного краю.
Під час церемонії прощання Державний Прапор України — символ держави, якій Ігор Валентинович віддано служив і яку захищав зі зброєю в руках, — від імені Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Президента України, було вручено матері Героя.
Поховали мужнього Воїна на кладовищі у селищі Глеваха по вулиці Механізаторів.
Світла пам’ять про Ігоря Валентиновича житиме у серцях рідних, друзів, побратимів та всіх, хто його знав.
Вічна слава та шана Герою України!
