Глеваська громада попрощалась з загиблим Героєм Юрієм Леонідовичем Ільєнком, жителем села Путрівка
Скорботний день для Глеваської громади…
Жителі громади провели останнім земним шляхом Героя, який пішов життя намагаючись захистити рідну землю.
Юрій Леонідович Ільєнко народився 10 листопада 1977 року в селі Путрівка. Після закінчення професійно-технічного училища здобув фах зварювальника. Працював у селищі Калинівка та місті Києві, сумлінно виконуючи свою роботу.
Рідні, друзі та односельці пам’ятають Юрія як щиру, працьовиту та відповідальну людину, яка завжди була готова підтримати та допомогти тим, хто цього потребував.
У 2014 році, коли російська агресія прийшла на українську землю, Юрій Леонідович добровільно став на захист Батьківщини. Він брав участь у бойових діях на Луганщині, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, захищаючи право українців жити у вільній державі.
Навіть після повернення до цивільного життя він добре усвідомлював масштаби загрози, яку несе російський агресор. Війна назавжди залишилася частиною його особистої історії та відповідальності перед країною.
У травні 2026 року, отримавши повістку, Юрій Леонідович без вагань повернувся до лав Захисників України. Як досвідчений воїн, він пройшов додаткову підготовку та опанував військову спеціальність гранатометника 5-ї окремої штурмової бригади.
Юрій мав намір знову стати до строю поруч із побратимами та продовжити боротьбу за українську землю. Проте війна забрала його життя ще під час підготовки до служби. Виснажливі роки війни, значні фізичні навантаження та пережиті випробування залишили свій слід.
15 червня 2026 року під час військових тренувань серце Юрія Леонідовича зупинилося.
Під час церемонії прощання Державний Прапор України — символ держави, якій Юрій Леонідович віддано служив і яку захищав зі зброєю в руках, — від імені Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Президента України, було вручено сину Юрія Ільєнка.
Поховали мужнього Воїна на новому кладовищі в селі Путрівка.
Світла пам’ять і вічна шана Герою…
