Костянтин Костянтинович Бойко
Костянтин Костянтинович Бойко народився 11 квітня 1986 року в селі Здорівка Київської області. Через переїзди родини навчався у школах м.Києва, селища Калинівка, середню освіту завершив у Здорівській середній школі.
Після закінчення школи вступив до Київського вищого професійного училища залізничного транспорту, яке закінчив у 2004 році. Ще з підліткового віку працював на будівництві, прагнучи бути самостійним і допомагати батькам.
З початком повномасштабного вторгнення Костянтин одним із перших долучився до територіальної оборони рідної Путрівки, яку вважав своїм домом і з якою був тісно пов’язаний більшу частину життя. Коли потреба в територіальній обороні зменшилась, він добровільно вирішив стати на захист України, хоча до цього не мав військового досвіду.
17 липня 2022 року Костянтин розпочав шлях військового. Після підготовки у навчальному центрі вирушив на Донеччину. Брав участь у бойових діях, пройшов Авдіївку, пережив важкі випробування.
Попри складні умови служби, постійні бойові завдання та небезпеку, 8 березня 2023 року Костянтин створив сім’ю з Юлією. Після одруження він повернувся до виконання бойових завдань на Донеччині. Згодом проходив лікування та реабілітацію у зв’язку з наслідками отриманих травм, після чого знову повернувся до служби.
Нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України", нагрудним знаком "Ветеран війни".
Костянтин цінував життя і вмів бачити його справжню цінність. Його слова — «Зустрічайтеся, дружіть, запрошуйте гостей! Любіть це життя» — сьогодні звучать як заповіт цінувати кожен день, берегти одне одного та не втрачати здатності радіти кожному новому дню.
6 жовтня 2024 року в боях поблизу населеного пункту Селідове на Донеччині Костянтин прийняв свій останній бій. Після цього рідні тривалий час жили в надії на його повернення.
Лише через 1 рік, 9 місяців і 16 днів родина отримала підтвердження загибелі Захисника.
16 серпня Костянтин Бойко повернувся додому назавжди. Попрощатися з ним прийшли рідні, друзі, побратими та односельці.
Мужнього Героя поховали на новому кладовищі в селі Путрівка.
Державний Прапор України — символ держави, яку Костянтин самовіддано захищав, — було вручено його матері Світлані.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України Костянтину Бойку, який став на захист Батьківщини за покликом серця та до кінця залишився вірним Військовій присязі.
