Схеми обману шукачів роботи: що треба знати?
Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Нелегальна зайнятість — це використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин, її ще називають «тіньовою» зайнятістю. Для цього роботодавці, крім традиційного, використовують інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну (належним чином не оформленого) або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти і безпідставно відтерміновують на деякий час укладення трудового договору.
Варто знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування без проведення відповідної оплати є порушенням законодавства про працю і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України й нормами міжнародного права.
Афер у сфері зайнятості існує дуже багато. Пропонуємо розглянути найбільш поширені схеми нечесних працедавців, які застосовуються під час добору персоналу.
Фальшиве тестове завдання
Інколи фірми і компанії, які запрошують до своєї команди креативних спеціалістів, просять виконати тестове завдання. Це нормальна практика, коли йдеться про журналістів, дизайнерів, перекладачів. У такому випадку претендент може оцінити, чи подобається йому така робота, а рекрутер — з’ясувати, чи відповідає рівень навичок спеціаліста вимогам компанії. Проте бувають працедавці, для яких тестові завдання — можливість безкоштовно отримати контент для блогу, віжуал для соцмереж чи інші креативні роботи. Вони діють за схемою: розсилають усім кандидатам різні тестові завдання. Для прикладу, просять написати матеріал на 2000 знаків зі 100 % унікальністю, але теми статей у всіх різні. Таким чином можна доволі швидко і цілком безкоштовно зібрати контент на місяць чи навіть більше.
Пам’ятайте, якщо фірма пропонує виконати тестове завдання, воно має бути ідентичним для всіх. Часто його публікують одразу в описі до вакансії та просять надіслати разом із резюме. Аби не потрапити на гачок аферистів, вивчайте інформацію про компанію. Якщо це солідна структура, яка не потрапляла в подібні скандали, — сміливо робіть тестове завдання.
Оплата за навчальні або витратні матеріали
Цю схему не завжди розпізнаєш з опису вакансії, вона розкривається на етапі співбесіди або листування з представником компанії. Після відгуку на вакансію претенденту телефоном, по скайпу чи в інший спосіб розповідають про організацію, обов’язки, а на завершення нав’язливо просять оплатити вартість навчальних матеріалів, без яких начебто неможливо почати роботу.
За аналогічною програмою працюють горе-працедавці, що пропонують зайнятість на кшталт «збирання ручок», «пакування насіння», «фасування ґудзиків» тощо. Вони просять надіслати кошти за витратні матеріали (насіння, ручки). Як результат, ви нічого не отримаєте.
Ще варіант: потенційний керівник каже, що гроші потрібні для виготовлення зарплатної карти або оформлення документів, пропусків і таке інше. Ви повинні знати, що в разі працевлаштування платити повинні вам, а не ви. І навіть період навчання оплачується компанією.
Прохання вислати скани документів
Фейкові працедавці після отримання резюме просять надіслати фото або скани документів (паспорта, ідентифікаційного номера, диплома про освіту), щоб вони змогли вас офіційно прийняти на роботу. Насправді можуть оформити на вас споживчий кредит.
Варто пам’ятати, що прохання надіслати документи може надійти й від чесного працедавця. Проте перед цим кандидат повинен пройти декілька етапів відбору: отримати відгук на своє резюме, виконати тестове завдання (якщо воно передбачене), пройти співбесіду (іноді навіть не одну). Далі вас можуть попросити надіслати копії чи скани документів для офіційного працевлаштування. Зазвичай, поки дійде до цього етапу, ви вже й самі не раз зможете переконатися, що перед вами — реальний, а не «липовий» роботодавець.
Щоб не потрапити в тенета горе-працедавців, шукайте роботу за сприяння Київської обласної служби зайнятості.
Для цього щоденно на сайті Київського ОЦЗ та сторінці Київської обласної служби зайнятості у фейсбуці оприлюднюються свіжі вакансії, діє телеграм-канал ДЦЗ «Робота зараз: Державна служба зайнятості», де можна підписатися на розсилку вакансій за регіоном чи галуззю.
Знайти прийнятні пропозиції роботи клієнтам допомагають посадовці базових центрів зайнятості чи філій КОЦЗ (контакти — за посиланням), консультаційна підтримка — на телеграм-каналі Київського ОЦЗ, а також за номерами телефонів гарячої лінії +38 (044) 296-78-38 (у робочі дні).
