У Глевахівській громаді попрощалися із захисником Андрієм Саєнком
Провести героя в останню путь вийшло майже все селище — родичі та друзі, сусіди та знайомі Андрія, побратими з добровольчого формування, представники селищної ради.
Живим коридором з прапорами, квітами, сльозами на очах, стоячи на колінах жителі Зеленого Бору зустріли загиблого захисника України — Андрія Саєнка.
Провести героя в останню путь вийшло майже все селище — родичі та друзі, сусіди та знайомі Андрія, побратими з добровольчого формування, представники селищної ради.
З прощальною промовою виступив селищний голова Володимир Петренко:
«Андрій був чуйною, доброю людиною, хорошим товаришем, прекрасним сином. У мене немає слів, які можна було б сказати рідним і близьким, щоб утамувати їх біль. Дай вам Бог сили витримати це горе. Низький уклін Андрію та всім синам і дочкам, які віддали своє життя за нашу неньку-Україну!».
Навколо лунає плач. Для всіх він назавжди лишиться в пам'яті молодим, чуйним та веселим хлопцем.
Після прощання з Андрієм у його рідному селищі траурний кортеж вирушив на батьківщину його матері. Церемонія прощання продовжилася в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Біла Церква.
Побратим Андрія урочисто вручив його матері Державний Прапор України як символ держави, якій вірно та до кінця служив Андрій.
Поховали воїна під трикратний залп салютної команди на Алеї Слави Сухоярського кладовища в м. Біла Церква. Його ім'я завжди буде написане з великої літери серед інших героїв нашої держави.
Нехай його жертва та героїзм стануть прикладом для наступних поколінь! Ми пам'ятаємо. Ми поважаємо. Ми пишаємося.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
