15 січня 2024 року всією громадою ми прощались з загиблим воїном Сінчуком Юрієм, жителем Мархалівки

Дата: 19.01.2024 15:44
Кількість переглядів: 99

Попрощатись з Героєм прийшло багато людей: рідні, друзі, однокласники, жителі громади, представники ДФТГ і Глевахівської селищної ради та майже усе рідне село.

Народився Сінчук Юрій Миколайович 21 лютого 1979 року в с. Мархалівка, де виріс і проживав. Навчався в Мархалівській школі, після закінчення якої продовжив навчання в Київському технікумі електротранспорту, де здобув професію інженера-електрика. Був талановитою людиною, гарним фахівцем своєї справи. «У нього було золоті руки та світла голова», – кажуть друзі.

За покликом серця 29 вересня 2022 року Юрій пішов захищати рідну землю, вступивши до лав ЗСУ, де зустрів нових надійних друзів-побратимів, серед яких користувався повагою та підтримкою. Гідно виконував свій військовий обов’язок. 5 січня 2024 року їхня група попала під мінометний обстріл: Юрій загинув при виконанні бойового завдання поблизу Іванівського Бахмутського району.

Всі, хто знав Юрія, розповідають, що він був добрий, відкритий, гостинний та безкорисний. Був порядною людиною, хорошим сином і товаришем, завжди готовим прийти на допомогу всім, хто такої допомоги потребував. Юрій надзвичайно любив свою родину, своє рідне село.

З промовою виступив Глевахівський селищний голова Володимир Петренко: «Важко говорити, але треба говорити про цей біль. Нас сьогодні зібрало спільне горе. Ми прийшли провести нашого односельчанина Юру. Він виріс у мене на очах. Добра душею, щира серцем людина. Страшно, коли батьки ховають своїх дітей. Немає таких слів, які можна було б сказати, щоб заспокоїти матір або батька. Це велике горе. Велика подяка та низький уклін вам за те, що виростили справжнього чоловіка, захисника. Він віддав своє життя за мирне небо над рідною землею. Світла пам’ять Юрію!»

Поховали Юрія Сінчука на новому кладовищі в с. Мархалівка за військовим поховальним ритуалом. Салютна команда салютувала трьома залпами, а командир Глевахівського ДФТГ - керівник почту вручив батьку Захисника Державний Прапор України.

У Юрія залишилися батьки, сестра, племінниця. Сумуємо разом з рідними та близькими, розділяємо з ними цей страшний біль…

Вічна шана! Вічна слава Герою!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано