Згадуємо загиблого захисника Лукашенка Віталія, з яким прощались 1 березня дві громади: Глевахівська та Боярська
Лукашенко Віталій Анатолійович народився 18 червня 1987 року в місті Боярка, закінчив Боярську школу. Жив зі своєю сім’єю в смт Глеваха.
З початку повномасштабного вторгнення Віталій був серед мешканців, що стояли в обороні Глевахівської громади, пізніше став водієм, а потім стрільцем стрілецької роти у складі окремої бригади територіальної оборони Сил ТрО ЗСУ.
Після чергових боїв на Донецькому напрямку у вересні 2022 року сім’я Віталія отримала страшну звістку, що він вважається зниклим безвісті. Важко уявити, що переживали близькі в очікуванні. І тільки через більше ніж рік було отримано підтвердження: відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок, Віталій Лукашенко загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність, 6 вересня 2022 року у населеному пункті Соледар Донецької області.
Віддати шану пам’яті та провести в останню путь до дому Віталія в Глевасі прийшли рідні, друзі, знайомі, місцеві жителі, працівники Глевахівської селищної ради, приїхали товариші по службі та добровольці ДФТГ. Церемонія поховання відбулась на кладовищі міста Боярка, куди прийшли жителі Боярської громади, його друзі дитинства та знайомі, представники Боярської міської ради. Прощалися, згадували Віталія теплими словами, обіймали згорьовану родину, читали вірші, говорили про страшну ціну, яку сплачує український народ за свою незалежність, свою ідентичність, та про недопустимість залишити ці жертви марними.
Поховали Захисника з військовими почестями. Від імені Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Державний Прапор України як символ держави, якій вірно і до кінця служив Лукашенко Віталій, передали його дочці.
Щиро співчуваємо сім’ї Віталія, його близьким, друзям побратимам. Горюємо разом з ними, розділяємо їхній біль.
Вічна пам’ять Герою!
