Жителі Глевахівської громади провели останнім земним шляхом мужнього Захисника української землі, жителя селища Глеваха Олександра Черниша.
Жителі Глевахівської громади провели останнім земним шляхом мужнього Захисника української землі, жителя селища Глеваха Олександра Черниша.
Олександр Анатолійович Черниш народився 12 червня 1989 року в рідному селищі Глеваха. Закінчив місцеву школу, потім технікум харчових технологій.
Працював на Базі-Епіцентр в Калинивці, пізніше – у Київській типографії. Згодом разом із батьком займався будівництвом, допомагаючи багатьом односельчанам створювати затишок та комфорт у їхніх оселях. Його праця завжди відзначалася відповідальністю та сумлінністю, за що він здобув щиру повагу серед жителів громади.
Олександр був людиною з великим серцем. Його чесність, відкритість і готовність допомогти робили його надійним другом, опорою для родини та прикладом для оточення. Він не терпів несправедливості і завжди захищав тих, хто цього потребував.
20 грудня 2023 року Олександр отримав повістку і без вагань став до лав Збройних Сил України. Він розумів, що захист Батьківщини — це його обов’язок, і гідно прийняв цей виклик. Після навчання у Гончарівському центрі та Кривому Розі Олександр вирушив на фронт.
Його служба розпочалася в 38-й окремій бригаді Морської піхоти, 503-му батальйоні, у складі зенітно-артилерійського відділення.
Разом із побратимами Олександр брав участь у запеклих боях на Херсонському напрямку, відстоював стратегічно важливі позиції в населених пунктах Кринки, Курахове, Снігурі та Покровськ. Його бойовий шлях був сповнений важких випробувань, але він завжди залишався сильним духом, незламним.
Олександр був справжнім чоловіком, справжнім Воїном, готовим до будь-яких труднощів. Його сила волі, стійкість і самовідданість стали прикладом для інших. У свої 35 років він встиг стати для багатьох символом мужності, честі й любові до Батьківщини.
Під час чину похорону селищний голова Володимир Петренко наголосив: «Пам’ятаймо, якою ціною дається народу України кожен день відносного спокою. Молимо Бога, щоб всі доньки і сини повертались додому живими…
Низький уклін батькам, які виростили справжнього Воїна…»
5 грудня 2024 року під час виконання стратегічно важливого завдання для оборони нашої країни біля н.п. Миколаївка Покровського району Донецької області перестало битися серце справжнього Героя України.
Бомбовий удар забрав життя ще одного сина української землі…
Пам'ять про Олександра Анатолійовича Черниша назавжди залишиться в наших серцях. Він віддав своє життя за мир і свободу рідної сім’ї, громади, країни…
Вічна світла пам'ять Герою…
