Глеваська громада провела в останню путь хороброго Героя Віталія Григоровича Капітоненка
Сьогодні день скорботи у Глеваській громаді. Жителі селища Глеваха провели в останню путь мужнього Захисника, який поклав життя захищаючи рідну Україну.
Віталій Григорович Капітоненко народився 14 вересня 1971 року в селищі Глеваха. Тут закінчив місцеву школу.
Згодом отримав водійське посвідчення та все своє трудове життя присвятив роботі водія. Працював в різних організаціях.
Віталій Григорович був трудолюбивим та відповідальним. Не цурався тяжкої роботи. Чесний, відкритий, щирий, позитивний, відповідальний. Завжди був надійним плечем для друзів. Не відмовляв в допомозі, завжди прагнув допомогти та підтримати близьких людей, тому і було багато друзів.
Не терпів несправедливості. Був справжнім патріотом своєї країни.
Тому коли прийшла війна в Україну Віталій не міг стояти осторонь….
Практично з перших днів повномасштабного вторгнення стає на захист своєї родини, нашої рідної України.
4-та бригада оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж». Виконував військовий обов’язок як водій-електрик відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки танкового батальйону.
Брав участь у нелегких та виснажливих боях у всіх найгарячіших точках: Слобожанська операція, Соледар, Бахмут, Лимано-Куп’янський та Сіверський напрямок.
З честю та гідністю разом зі своїми бойовими побратимами з ризиком для життя неодноразово виконував складні бойові завдання, продовжував захищати нашу рідну Україну, свою родину, незважаючи на ризик, на поранення, розуміючи, що кожної миті, він може втратити найцінніше, що є у людини, це своє життя, але він був справжнім чоловіком, справжнім воїном і йшов тільки у перед.
Побратими згадують його як відповідального та надійного товариша. На його допомогу можна було розраховувати завжди.
23.02.2026 під час виконання військового обов’язку серце мужнього Захисника зупинилось назавжди…
Під час чину похорону голова Глеваської громади Володимир Петренко зазначив: «Війна забирає життя… ціна кожного нового умовно спокійного дня надто висока, щоб ми зневірялись і опускали руки.
Нехай Божа Матінка оберігає всіх наших Захисників і Захисниць на крайніх рубежах.
Схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто поклав життя захищаючи рідну Батьківщину. Вічна слава Герою!»
Державний Прапор, як символ України, яку вірно захищав Віталій Григорович Капітоненко, від імені Верховного головнокомандувача Збройних Сил Президента України було вручено дружині Героя.
Поховали Віталія Григоровича Капітоненка на кладовищі в селищі Глеваха, по вул. Коцюбинського.
Вічна слава і пам’ять сину української землі, який віддав життя захищаючи родину, громаду, рідну Україну…
Вічна Слава та пам’ять Герою…
