Володимир Вікторович Ільченко
Володимир Вікторович Ільченко народився 23 серпня 1984 року в с. Березенщина. Тут закінчив школу. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Закінчив професійно-технічне училище та водійські курси. Все своє трудове життя присвятив роботі водія. Працював в різних організаціях.
Володимир не боявся тяжкої роботи. Він був відкритим, щирим. Ніколи нікому не відмовив в допомозі. Міг прийти на допомогу навіть в збиток самому собі. Багато хто цим користувався, але Володимир намагався витримати випробування долі, падав, підіймався та намагався йти вперед.
Володимир Вікторович став на захист своєї родини, рідної України з 2025 року.
Виконував військовий обов’язок як стрілець – номер обслуги десантно-штурмового відділення десантно штурмового взводу десантно штурмової роти, окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка.
Володимир пройшов навчання в навчальному центрі Збройних Сил України, потім - бойове злагодження. Та одразу в бій. Нелегкі бої по захисту Дніпропетровщини. Виснажливі бої, коли для перепочинку не має часу, адже всюди ворожі дрони.
Але Володимир не залишав своїх побратимів. Був з ними пліч-о-пліч до кінця під час виконання важких бойових завдань, незважаючи на ризик, на поранення, розуміючи, що кожної миті, він може втратити найцінніше, що є у людини… це своє життя.
Так було і в цей останній бій….
3 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання, поблизу н.п. Степове, Синельниківського району, Дніпропетровської області, перестало битися серце сина, Воїна, справжнього Героя України...
Війна, яка підступно прийшла на нашу землю, продовжує забирати найкращих синів та дочок української землі, залишаючи за собою пустелю невимовних страждань...
Державний Прапор, як символ України, яку вірно захищав Володимир Вікторович Ільченко, від імені Верховного головнокомандувача Збройних Сил Президента України було вручено матері Героя.
Поховали загиблого Захисника на кладовищі в с. Березенщина.
Пам’ять про Володимира Вікторовича Ільченка назавжди залишиться у серцях жителів Глеваської громади — як про людину мужності, гідності та відданості рідній українській землі…
Вічна Слава па Пам’ять Герою…
